Сказ: перша допомога після укусу

Перша допомога при можливому зараженні сказом

1. Рясно промийте рану проточною водою з милом протягом 10–15 хвилин. Це надзвичайно важливо — вода та мило допомагають змити слину та вірус, який у ній міститься.
2. Якщо мило недоступне, промивайте простою водою.
3. Навіть якщо до води вдалося дістатися лише через кілька годин — рану все одно потрібно промити якомога ретельніше.
4. Після промивання — обсушіть рану чистою тканиною або серветкою.
5. Обробіть рану антисептиком, наприклад, водним розчином йоду (повідон-йод, бетадин тощо).
6. Негайно зверніться до лікаря для призначення специфічного лікування (вакцинації, введення імуноглобуліну за потреби).

Які препарати застосовують?

У профілактиці сказу використовують два основні препарати:

• антирабічну вакцину;
• антирабічний імуноглобулін.

У чому різниця і коли що застосовується?

Антирабічна вакцина

Антирабічна вакцина — це препарат, який містить частинки інактивованого (вбитого) вірусу, схожого на вірус сказу. Його вводять для стимуляції імунної системи, яка починає виробляти антитіла, здатні знищити справжній вірус.

Вакцина дає імунітету «інструкцію» — як розпізнати збудник, зупинити його ще до того, як він досягне головного мозку.

Але ж вакцина — це профілактика. Чому її вводять після укусу?

Це логічне запитання. Хоча зазвичай вакцину застосовують для попередження хвороб, у випадку сказу її роль значно ширша.

Причина — тривалий інкубаційний період сказу: зазвичай 2–3 місяці, але іноді навіть до року. За цей час вірус повільно просувається до мозку по нервових волокнах. І якщо в цей період організм вже має інформацію про вірус і встигає виробити достатньо антитіл — хвороба не розвивається, а людина залишається живою.

Коли потрібно починати вакцинацію?

Розпочати вакцинацію необхідно якнайшвидше після укусу, адже невідомо, з якою швидкістю вірус просуватиметься до мозку.

Водночас не існує остаточного граничного строку для початку вакцинації. Вірус може мігрувати до мозку аж до року, тому навіть якщо укус стався кілька тижнів тому — вакцинацію все одно варто розпочати.

Скільки уколів потрібно? Невже 40 у живіт?

На щастя, «40 уколів у живіт» — міф.

Сучасний курс щеплень — 5 ін’єкцій:

• у дні: 0 (день першого звернення), 3, 7, 14 і 28.

Вакцина вводиться внутрішньом’язово у дельтоподібний м’яз плеча. У дітей до 2 років — у передньо-зовнішню поверхню стегна.

Не можна вводити антирабічну вакцину в сідницю! У такому разі вакцинація вважається недійсною!

Навіщо потрібен антирабічний імуноглобулін?

Як уже зазначалося, інкубаційний період може бути дуже коротким — навіть 5–7 днів. За такий час організм може не встигнути виробити антитіла, навіть якщо вакцинацію розпочато вчасно.

У таких випадках вводять уже готові антитіла — антирабічний імуноглобулін.

Антирабічний імуноглобулін

Антирабічний імуноглобулін — це готові антитіла проти вірусу сказу.

Його застосовують у випадках, коли є високий ризик стрімкого розвитку хвороби.

У яких випадках це потрібно?

Якщо в організм потрапила велика кількість вірусу, час його розмноження на кожному етапі скорочується — отже, і хвороба розвивається швидше.

Вірус активно розмножується в м’язах і нервах. Тому, якщо багато збудника потрапило саме в ці тканини, інкубаційний період буде коротким.

Слизові оболонки — особливо вразлива зона: вони розташовані в ділянці голови, мають тонкий шар епітелію й високу проникність. Навіть мікротравми на слизовій (а вони є майже у всіх) створюють «ворота» для інфекції.

З огляду на ці чинники, сформульовано чіткі показання для введення імуноглобуліну:

• Широкі укуси (більше 5 см);
• Глибокі укуси, які досягають м’язової тканини;
• Укуси дикими м’ясоїдними тваринами (через велику концентрацію вірусу в слині);
• Прямий контакт із кажанами;
• Укуси або ослинення пошкодженої шкіри в зонах: голова, обличчя, шия, руки, промежина (через високу нервову іннервацію, близькість до мозку, тонку шкіру);
• Ослинення слизових оболонок, навіть без видимого пошкодження.

Імуноглобулін вводять у краї рани та навколо неї, щоб антитіла безпосередньо знешкодили вірус. Чим ближче і швидше його доставити до місця проникнення вірусу — тим ефективніше.

Якщо всю дозу ввести навколо рани неможливо (наприклад, у разі ураження пальця), залишок вводять внутрішньом’язово в інше місце, ніж вакцина (наприклад, у стегно).

Важливо вводити імуноглобулін якомога раніше. Якщо він тимчасово недоступний — починають вакцинацію, а імуноглобулін вводять якомога швидше, але не пізніше 7 днів з моменту введення першої дози вакцини.

Згідно з чинними наказами МОЗ, імуноглобулін має вводитись виключно в умовах стаціонару.

Спостереження за твариною

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) чітко вказує: у регіонах із ризиком сказу наявність тварини не повинна затримувати початок вакцинації. Це означає, що в Україні вакцинацію слід починати негайно, навіть якщо тварину можна спостерігати. Водночас за твариною ведеться 10-денне спостереження.

Якщо протягом цього періоду ветеринар підтверджує, що тварина здорова — вакцинацію припиняють. До цього моменту пацієнт зазвичай уже встигає отримати 3 з 5 ін’єкцій.

Якщо вас вкусила домашня собака або кішка, яку ви можете ідентифікувати, варто передати лікарю таку інформацію:

• ПІБ власника;
• Адресу проживання;
• Номер телефону;
• Кличку й породу тварини.

Ці дані потрібні для документального оформлення і належного спостереження за твариною.

Якщо вас вкусила бродяча або невідома тварина, ви не зобов’язані її шукати або слідкувати за нею.

Негайно починайте вакцинацію!

Якщо тварина вакцинована від сказу — чи обов’язково вакцинуватись людині?

Однозначної відповіді на це запитання немає.

Якщо тварина регулярно та вчасно вакцинується проти сказу, ризик зараження з її боку наближається до нуля.

Але важливо враховувати:

• У разі ризикованого контакту (наприклад, укус, ослинення тощо) існує поняття екстреної вакцинації не тільки для людей, а й для тварин.
• Багато власників не знають, що вакцинація має проводитися щороку. Якщо минуло більше 12 місяців з моменту останнього щеплення — гарантувати захист тварини без лабораторного підтвердження (аналізу на антитіла) неможливо.

У яких випадках вакцина може бути неефективною у тварин?

• У великих порід собак;
• У літніх тварин;
• У тварин із хронічними захворюваннями;
• У тих, що приймають певні медикаменти на постійній основі.

Лікар не завжди може знати всі обставини:
чи не зникала собака на кілька тижнів, чи не мала рани, чи не лікується імуносупресивними засобами. Тому при укусі, навіть вакцинованою твариною, лікар запропонує вам пройти курс вакцинації.
Рішення про початок вакцинації приймає пацієнт особисто після обговорення з медичним фахівцем.

Оцінити рівень ризику також може ветеринар, який добре знає вашу тварину та її історію щеплень.

Чи тільки сказ?

Ні. Сказ — не єдина небезпека. Не варто забувати і про правець.

Усі медичні протоколи, що стосуються профілактики сказу, також звертають увагу на необхідність профілактики правця.

Втім, профілактика правця не вимагає негайних дій, як у випадку зі сказом. Для прийняття рішення щодо неї є кілька днів.

Чого робити не можна

Не зволікайте з обробкою рани та вакцинацією!
Не можна відкладати промивання рани водою з милом. Не можна зволікати з початком вакцинації чи введенням імуноглобуліну. Їх потрібно вводити якомога раніше після укусу. Чим швидше це зробити — тим вищі шанси уникнути сказу.

Є вакцина, але немає імуноглобуліну?
Розпочинайте вакцинацію! Імуноглобулін можна ввести пізніше, але не пізніше 7 днів від першої дози вакцини.

Не вводьте вакцину в сідницю!
Антирабічна вакцина вводиться тільки у дельтоподібний м’яз. Для дітей віком до 2 років допускається введення у передньо-зовнішню поверхню стегна. Введення у сідницю вважається неправильним — така доза не зараховується.

Не зашивайте укушені рани!
Ушивання таких ран створює сприятливі умови для розмноження вірусу. Зашивання можливе лише у виняткових випадках: при сильній кровотечі або дуже великих пошкодженнях — і лише часткове.

Не вбивайте та не закопуйте тварину!
Якщо тварина жива і виглядає здоровою — не вбивайте її! Якщо вона померла або була вбита, не можна її закопувати чи викидати! Це дуже важливо — адже для лабораторного аналізу доведеться вилучити голову тварини. У разі загибелі необхідно повідомити про це місцеву лабораторію або Центр контролю та профілактики хвороб (раніше — СЕС).

Що робити після вакцинації — поширені міфи

Найчастіше люди питають, що їм «не можна» робити після щеплення. До цього часу існує багато міфів, наприклад:

• не можна перебувати на сонці;
• не можна їсти жовті або червоні продукти;
• не можна пити каву більше двох чашок;
• не можна ходити в сауну;
• не можна займатися спортом;
• не можна вживати алкоголь;
• не можна вагітніти;
• не можна займатися сексом…

УСЕ ЦЕ — МІФИ!
Під час і після вакцинації можна жити звичайним життям. Немає жодних медичних обмежень, пов’язаних із щепленням від сказу.

Важливо: ВООЗ офіційно зазначає, що безпечної дози алкоголю не існує — будь-яка його кількість може негативно впливати на здоров’я.

Пам’ятайте!

Сказ — смертельно небезпечне захворювання. Після появи симптомів врятувати людину вже неможливо.
Швидкість та правильність ваших дій після контакту з потенційно хворою твариною — можуть урятувати життя.
Навіть у разі найменших підозр на укус, подряпину чи ослинення — зверніться до лікаря та розпочніть вакцинацію негайно!

Звертайтесь до нашої MPClinic — у нас сучасні методи, досвідчені фахівці та турбота про кожного пацієнта!