Травма спинного мозку – механічне пошкодження хребта і спинного мозку. Викликає зміни в спинному мозку і в усьому організмі.
Причини ураження хребта можна розділити на 3 групи. До першої відносяться деформації, які можуть бути як набутими, так і вродженими. Вони пов’язані з порушеннями будови цього органу. До другої групи відносяться різні захворювання спинного мозку, які виникають внаслідок інфекції, генетичної схильності або пухлиноутворення. До третьої групи відносяться різні види травм, які можуть бути автономними і поєднуватися з переломами хребта. До цієї групи причин відносяться: автомобільні аварії, падіння, спортивні травми (стрибки у воду), промислові, вогнепальні та ножові поранення. В основному пошкоджуються шийно-грудний (C4-Th1) і попереково-грудний (Th11-L1) сектори, рідше – інші.
Клінічна картина патології визначається ступенем тяжкості ушкодження. Так, існує різниця між повним і частковим пошкодженням спинного мозку. Після повного ушкодження відбувається блокування всіх нервових імпульсів і у потерпілого немає шансів відновити рухову активність і чутливість. Часткова травма передбачає можливість проведення лише частини нервового імпульсу, тому частина рухової активності зберігається і є можливість її повного відновлення.
– порушення спортивної діяльності;
– біль з відчуттям печіння;
– втрата чутливості до дотику;
– відсутність відчуття тепла чи холоду;
– утруднення вільного дихання;
– активний кашель без полегшення;
– біль у грудях і серці;
– мимовільне сечовипускання або дефекація.
Крім того, серед симптомів ураження спинного мозку фахівці розрізняють втрату свідомості, неприродне положення спини або шиї, біль, яка може бути тупою або гострою і відчуватися по всьому хребту.
Пошкодження спинного мозку можуть бути різного характеру. Тому перед початком лікувальних заходів необхідно визначити не тільки факти самої травми, а й ступінь її тяжкості. Сьогодні медицина має достатні кошти для комплексної та достовірної діагностики захворювань, пов’язаних із травмою спинного мозку:
– комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія;
– люмбальна пункція;
– контрастна мієлографія.
Комп’ютерна томографія заснована на дії рентгенівського випромінювання і дозволяє виявити грубі структурні зміни і можливі кровотечі.
Магнітно-резонансна томографія дозволяє виявити набряк і утворення гематоми, а також пошкодження міжхребцевого диска.
За допомогою мієлографії можна виявити такі ознаки травми, як переломи і вивихи хребців і дужок, а також поперечних остистих відростків. Крім того, така діагностика дає повну інформацію про те, в якому стані знаходяться міжхребцеві суглоби, чи є звуження хребетного каналу, і якщо є, то в якому ступені.
Спинографія необхідна в усіх випадках ТСМ і повинна проводитися в 2 окремих сеанси. При запаленні спинного мозку люмбальна пункція проводиться при підозрі на компресію внаслідок травми. Він включає вимірювання тиску спинномозкової рідини та оцінку прохідності субарахноїдального простору або спинномозкового каналу. При підтвердженому порушенні прохідності проводили мієлографію. Проводиться за допомогою введення контрастної речовини, таким чином визначаючи ступінь компресії.
При ураженні спинного мозку до складності діагностичної процедури відноситься оцінка функціональних і неврологічних розладів. Функціональна оцінка грунтується на рухливості потерпілого і чутливості різних частин тіла. Неврологічні розлади оцінюють за силою м’язів. Крім того, ознакою дискінезії є здатність самостійно рухати стегнами, колінами, стопами, зап’ястками, мізинцями, великими пальцями та ліктями. Ці групи м’язів відповідають сегментам спинного мозку.
Пошкодження спинного мозку вимагають негайного лікування, оскільки тільки в цьому випадку можна зберегти рухову активність потерпілого. Віддалені наслідки цієї травми будуть залежати від якості та швидкості наданої кваліфікованої медичної допомоги. Тактика лікування і характер наданої допомоги будуть прямо залежати від тяжкості отриманої травми.
Щоб запобігти катастрофічним наслідкам для людини з ушкодженням хребта, слід проводити наступні лікувальні заходи:
– введення препарату, який запобігає відмирання нервових клітин спинного мозку майже одразу після травми;
– хірургічне видалення уламків хребця може стиснути і розірвати спинний мозок.
– забезпечення достатньої кількості кисню до клітин спинного мозку, щоб запобігти їх подальшій загибелі. Це відбувається шляхом відновлення кровообігу.
– надійна іммобілізація пошкоджених відділів хребта.
– хірургічне втручання ефективне, якщо його виконати протягом перших кількох годин після травми.
– додаткова медична допомога при появі ознак спинального шоку.
– необхідно приймати препарати, що зменшують наслідки церебральної гіпоксії.
Оскільки спинний мозок не має здатності до регенерації, використання стовбурових клітин для цих цілей прискорить одужання пацієнта.
У післяопераційний період в рамках медикаментозної терапії застосовуються антибактеріальні засоби для профілактики бактеріальних інфекцій, які стимулюють роботу судин, тому що ризик розвитку тромбофлебіту після операції високий. Також використовуйте вітаміни та антигістамінні препарати.
Ця травма майже завжди має серйозні наслідки для нервово-рухової системи. Тому невід’ємною частиною лікування є такі загальнозміцнюючі процедури, як масаж, лікувальна фізкультура та електростимуляція м’язів.
Якщо Ви отримали травму хребта, то Вам необхідно терміново звернутися до нас, натомість Ви отримаєте: максимально можливе відновлення втрачених фізичних функцій; навички мобільності в повсякденному житті та суспільстві після травматичної ситуації; відновлення психологічного стану, збереження позитивних емоцій та ін.
Важливо відзначити, що чим раніше розпочато лікування та реабілітація після травми, тим більше шансів на одужання. Спільними зусиллями ми зможемо запобігти прогресуванню хвороби та інвалідності. Зі свого боку наші фахівці зроблять все можливе, щоб максимально відновити працездатність.
