Обструктивний бронхіт

Обструктивний бронхіт – це стан, який передбачає розвиток запального процесу, що супроводжується спазмом дихальних шляхів. Характеризується сухим кашлем, який може супроводжуватися утворенням мокротиння в бронхах, та задишкою. У деяких випадках етіологію бронхообструктивного синдрому можна сплутати з симптомами бронхіальної астми.

Причини

Кілька факторів можуть спровокувати розвиток обструктивного бронхіту. До них відносяться інфекційні, алергічні та фактори способу життя:

• інфекційний, у 90% випадків спричинений вірусними (респіраторно-синцитіальний вірус, цитомегаловірус, аденовірус, парагрип) інфекціями. Крім того, інфекційний може бути викликаний бактеріальними захворюваннями (хламідіоз, мікоплазма);
• алергічний. Реакція на алергени може вражати бронхолегеневу систему. Алергічний частіше зустрічається у дітей;
• несприятливий стан навколишнього середовища. Забруднене повітря містить агресивні хімічні речовини, які подразнюють і пошкоджують бронхи. Захворювання також може бути спровоковане професійним контактом з токсичними речовинами;
• тривале куріння (включаючи пасивне куріння);
• загальна втома, зниження імунітету внаслідок переохолодження або хронічних захворювань.

Факторами ризику хронічного обструктивного бронхіту є генетична патологія (дефіцит альфа1-антитрипсину, глікопротеїну, що синтезується в печінці).

Симптоми

Обструктивний бронхіт може бути гострим або хронічним. Гостра форма частіше зустрічається у дітей, тоді як хронічна – у дорослих, особливо у людей похилого віку.

Гострий бронхіт зазвичай розвивається на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції і проявляється лихоманкою, слабкістю та ознобом. Кашель на ранніх стадіях сухий і надсадний, пізніше стає вологим і важко відхаркується. У важких випадках виникає задишка, яка викликана накопиченням мокротиння в бронхах і набряком слизової оболонки бронхів. При диханні може бути чутний шиплячий видих.

При хронічній формі періоди ремісії чергуються з періодами загострення (бронхіальна обструкція виникає не менше трьох разів на рік). Загострення часто спричинені переохолодженням або гострими респіраторними інфекціями. Під час загострення клінічні прояви варіюються залежно від стадії та складності ураження бронхіального дерева. Типовими симптомами є задишка та кашель. При хронічній формі ці симптоми більш виражені вранці. Задишка розвивається через 7-10 років після появи кашлю.

З початком захворювання загострення хронічного обструктивного бронхіту відбуваються часто, а період ремісії короткий. Кашель супроводжується свистячим диханням. Задишка починається з відчуття нестачі повітря під час звичайного фізичного навантаження і може перерости у важку дихальну недостатність.

Вираженість задишки залежить від погодних умов.

Діагностика.

Як правило, якщо діагностується бронхообструктивний синдром, слід додатково дослідити наявність астми. Це пов’язано з тим, що в цьому випадку астма не тільки викликає ускладнення, але і вимагає виключно стаціонарного лікування, щоб уникнути гострих нападів з постійним наглядом лікаря.

Хронічний обструктивний бронхіт необхідно диференціювати від пневмонії, бронхоектазів, раку легенів та раку грудної клітки.

З цією метою було проводять ряд досліджень.

– Загальний аналіз крові;

– Біохімічний аналіз крові;

– Рентгенографія;

– Бронхоскопія при необхідності;

– Ультразвукове дослідження;

– Дослідження мокротиння;

– Респіраторна динаміка.

Лікування.

Невідкладна терапія складається з лікування основного захворювання, що викликало запальний процес у бронхах, і відновлення бронхіальної прохідності.

Якщо хвора дитина, для звільнення дихальних шляхів від слизу та мокротиння застосовують відсмоктування за допомогою гумових балонів або електричних помп. Вібраційний масаж і постуральний дренаж також сприяють відходженню мокротиння. Полегшити стан пацієнта можуть відволікаючі процедури (ножні ванни), тепле і рясне пиття води та відхаркувальні засоби. Для зменшення набряку слизової оболонки бронхів і розрідження мокротиння рекомендуються аерозольні інгаляції.

Якщо мокротиння стає гнійним, це свідчить про додаткову бактеріальну інфекцію. У такому випадку лікар призначає антибіотики. Для зміцнення захисних сил організму призначаються вітаміни.

План лікування хронічного обструктивного бронхіту обирає виключно лікар. Як і у випадку з гострим бронхітом, спочатку необхідно усунути фактори, що викликали хворобу. Бронхолітики призначають для відновлення прохідності дихальних шляхів, а муколітики – для розрідження мокротиння та полегшення його виведення. Як відхаркувальні засоби також застосовують рослинні препарати. Якщо в мокроті є гній, призначають антибактеріальні препарати.

Профілактика

У період ремісії для профілактики загострень хронічного облітеруючого бронхіоліту рекомендуються заходи, спрямовані на зміцнення імунітету. А також:

– відмова від шкідливих звичок;

– підвищення імунітету організму;

– очистити повітря і зробити його безпечним від грибків, бактерій і вірусів. Цього можна досягти за допомогою стерилізуючої системи рециркуляції;

– повноцінне харчування тощо.

Як тільки з’являються перші симптоми гострого бронхіту, звертайтеся до нашого медичного центру. В одному місці можна пройти всі необхідні дослідження: КТ, аналізи, УЗД, рентген та спірометрію. У разі виявлення захворювання лікар негайно проведе детальну консультацію і призначить індивідуальний підхід до лікування, а ваше здоров’я залишиться під пильним наглядом фахівця на весь час лікування.