Остеохондроз хребта (спондилоартропатія) — захворювання, в основі якого лежить деструкція міжхребцевого диска, кілеподібне випинання хребетного каналу, залучення до процесу тіл хребців, зміни міжхребцевих суглобів і зв’язкового апарату.
- постійний біль у спині, оніміння та біль у кінцівках;
- біль може посилюватися при різких рухах, фізичному навантаженні, піднятті тяжкості, кашлі та чханні;
- зменшення амплітуди рухів, м’язові спазми;
- шийна спондилоартропатія (остеохондроз): біль у руках, плечах, головний біль. Можливий розвиток так званого синдрому хребетної артерії: шум у голові, запаморочення, миготливі «мушки», кольорові плями перед очима та пекучий, пульсуючий головний біль;
- торакальна спондилоартропатія (остеохондроз): біль у грудях (як «цвях» у грудях), у серці та інших вісцеральних областях;
- спондилоартропатія попереково-крижового відділу (остеохондроз): біль у попереку, що іррадіює в крижі, нижні кінцівки, а іноді й органи малого тазу;
- пошкодження нервових корінців: порушення стріляючого болю та чутливості, м’язова дистрофія, гіпотонія, м’язова слабкість, зниження рефлексів.
Існує кілька теорій, що пояснюють, чому розвивається спондилоартропатія (остеохондропатія). Найбільш поширеною є інволюційна теорія, згідно з якою локальне передчасне старіння хряща і кістки відбувається внаслідок попередніх пошкоджень – механічних і запальних. Згідно з цією теорією, розвиток дегенеративних змін інволюції хребта є генетично обумовленим.
Фактори ризику:
- аномалії хребта;
- суглобові щілини міжхребцевих суглобів розташовані асиметрично;
- вроджений стеноз хребта;
- фізична перевтома;
- у деяких випадках значне фізичне навантаження та деформація хребта можуть бути результатом тривалих періодів нефізіологічної іммобілізації пацієнта;
- травмування;
- вібрація, наприклад, психоемоційні фактори під час керування транспортним засобом;
- малорухливий спосіб життя;
- куріння;
- ожиріння.
Інструментальні методи дослідження
– спондилографія;
– комп’ютерна томографія (КТ);
– магнітно-резонансна томографія (МРТ).
Рекомендується УЗД (доплерівське контрастування) кровоносних судин шиї та голови. Для оцінки стану мозкового кровообігу, виключаючи синдром хребетної артерії.
Цілі лікування остеохондрозу – зменшити (або припинити) больові синдроми, виправити м’язовий тонус, збільшити повсякденну активність, навчитися справлятися з болем.
Рекомендується фармакологічне лікування больових синдромів нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ). У разі гострого болю в спині ефективні НПЗЗ, які слід включити в схему лікування якомога раніше.
До ліків від хронічного болю в спині відносяться препарати, що покращують метаболічний процес міжхребцевого диска: хондроїтину сульфат і глюкозаміну сульфат, вітаміни групи В.
За рекомендацією ревматолога/невролога можна використовувати знеболюючі протисудомні препарати та антидепресанти. У разі важких ортопедичних уражень хребта рекомендується хірургічне втручання.
Рекомендується для профілактики розвитку та прогресування дегенеративних змін хребта:
- зменшити зайву вагу;
- регулярна, доступна та різноманітна фізична активність (фізкультура, свіже повітря, фітнес, тренажери, скандинавська ходьба);
- розумно збалансоване за складом і калорійністю харчування;
- профілактика травматизму;
- правильно розподіляти навантаження на хребет;
- індивідуальний підбір матраців та подушок;
- носити ортопедичне взуття;
- епарація інфікованих уражень;
Крім того, в якості заходу для профілактики загострення спондилоартропатії (остеохондрозу) рекомендується уникати подразників (підняття важких предметів, тримання важкої сумки в одній руці, переохолодження).
Якщо у вас діагностовано або є підозра на остеохондроз хребта, запрошуємо вас на прийом до лікаря. У нашій клініці працюють висококваліфіковані фахівці. Вони розроблять комплексну схему лікування, що допоможе підібрати правильну лікувальну гімнастику, харчування та масаж.
Також можете ознайомитись із напрямком лікуванням втрати свідомості
