Гідроцефалія — що це таке?
Дослівно термін «гідроцефалія» означає наявність надмірної кількості води в голові. Проте це трактування є дещо некоректним, адже йдеться не про воду, а про спинномозкову (цереброспінальну) рідину.
Головний мозок, на відміну від серця, не є м’язом — це ніжна структура, що складається з нервової тканини. Його своєрідною «подушкою безпеки» виступає спинномозкова рідина, яка виконує кілька важливих функцій:
- транспортування поживних речовин до мозку та виведення продуктів метаболізму;
- підтримання стабільного внутрішньочерепного тиску.
Як і кров у серцево-судинній системі, спинномозкова рідина циркулює в порожнині черепа. Вона утворюється у шлуночках мозку, з’єднаних між собою спеціальними каналами. Омиваючи головний і спинний мозок, ліквор постійно оновлюється й всмоктується назад у кров. Гідроцефалія — це надмірне скупчення ліквору в порожнинах голови, яке виникає через порушення балансу між його утворенням і абсорбцією.
Види гідроцефалії
Існує кілька класифікацій гідроцефалії. За походженням розрізняють:
- Вроджену гідроцефалію — розвивається внутрішньоутробно;
- Набуту гідроцефалію — виникає після народження внаслідок травм, інфекцій, пухлин тощо.
За механізмом розвитку:
- Закрита (оклюзійна) гідроцефалія — коли циркуляції ліквору перешкоджають фізичні бар’єри: кісти, спайки, крововиливи;
- Відкрита (сполучена) гідроцефалія — порушено механізм всмоктування ліквору, як, наприклад, після перенесеного менінгіту;
- Гіперсекреторна гідроцефалія — рідкісний випадок, при якому рідина утворюється у надмірній кількості.
За темпом розвитку:
- Гостра форма — прогресує протягом кількох днів;
- Підгостра форма — розвивається в межах місяця;
- Хронічна форма — симптоми наростають повільно, впродовж декількох місяців.
За локалізацією накопиченої рідини:
- Зовнішня гідроцефалія — рідина накопичується між оболонками мозку;
- Внутрішня гідроцефалія — уражаються шлуночки мозку; буває одностороння або симетрична;
- Змішана гідроцефалія — поєднання внутрішньої та зовнішньої форм.
Залежно від того, чи відбувається здавлення нервових структур головного мозку:
- Компенсована гідроцефалія — збільшення об’єму ліквору не супроводжується неврологічними симптомами;
- Декомпенсована гідроцефалія — наявне порушення функцій нервової системи.
Причини гідроцефалії
Найчастіше гідроцефалія розвивається у дітей. У підлітків і дорослих вона, як правило, є вторинним ускладненням на тлі іншого захворювання. Перелік можливих причин досить широкий:
- нейроінфекції — менінгіт, енцефаліт;
- черепно-мозкові травми;
- новоутворення головного мозку, саркоїдоз;
- ішемічний інсульт, крововиливи;
- тяжкі форми серцево-судинних захворювань — серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, аневризми.
Окрім цього, існує велика кількість випадків, коли причина гідроцефалії залишається невстановленою — це так званий ідіопатичний варіант.
Вроджена гідроцефалія
Якщо водянка головного мозку діагностується ще до народження дитини або в перші дні життя, її визначають як вроджену гідроцефалію. До причин такої форми належать:
- вади розвитку головного мозку;
- запальні захворювання центральної нервової системи;
- родові травми;
- внутрішньоутробні інфекції матері (наприклад, краснуха, паротит, токсоплазмоз тощо).
Симптоми гідроцефалії
Прояви гідроцефалії залежать від її форми, швидкості розвитку та віку пацієнта. Симптоматика має свої особливості в кожному випадку.
Гідроцефалія у дітей
У новонароджених кістки черепа ще не зрослися повністю, тому надмірне накопичення спинномозкової рідини призводить до їх розходження та непропорційної зміни форми голови. Часто спостерігається випинання тім’ячка. Також змінюється стан шкіри голови — вона стає тонкою, з чітко вираженою мережею кровоносних судин.
До неврологічних симптомів гідроцефалії у немовлят належать:
- судоми;
- порушення сну та апетиту;
- пронизливий, тривалий плач;
- зміна м’язового тонусу;
- труднощі з утриманням голови та вертикального положення тіла.
Офтальмологічні прояви можуть включати закочування очей, мимовільні очні рухи (тіки) тощо.
У дітей віком понад 2 роки підвищення внутрішньочерепного тиску проявляється:
- нудотою і блюванням;
- головним болем;
- порушенням координації рухів;
- проблемами з пам’яттю.
Гідроцефалія у дорослих
Основні ознаки гідроцефалії у дорослих пов’язані з підвищеним внутрішньочерепним тиском. При гострій формі спостерігаються:
- парези (обмеження рухливості);
- сильний головний біль, що не знімається звичайними анальгетиками (особливо вранці);
- нудота та блювання;
- сонливість;
- порушення рухів очей.
У разі хронічної форми характерні:
- деменція (порушення пізнавальних функцій);
- нетримання сечі (енурез);
- нестійка хода, втрата впевненості при ходьбі.
Діагностика гідроцефалії
Вибір діагностичних методів залежить від клінічної картини та віку пацієнта. Для встановлення точного діагнозу застосовуються:
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) — найінформативніший метод;
- комп’ютерна томографія (КТ);
- рентгенографія черепа.
За потреби можуть призначатися:
- ультразвукове дослідження (УЗД);
- ангіографія судин головного мозку;
- офтальмоскопія (огляд очного дна) тощо.
Лікування гідроцефалії
На сьогодні єдиним ефективним методом лікування гідроцефалії залишається хірургічне втручання. Його мета — усунути причину накопичення спинномозкової рідини в черепній порожнині. Якщо проведення операції неможливе, призначається лікворошунтування.
Шунтування при гідроцефалії
Суть шунтування полягає у відведенні надлишку спинномозкової рідини з шлуночків головного мозку в інші порожнини організму (черевну, плевральну, передсердя). Сучасні шунтуючі системи обладнані клапанами, які контролюють тиск ліквору. У міру росту дитини катетери можна подовжити або замінити.
Звертайтесь до нашої MPClinic — у нас сучасні методи, досвідчені фахівці та турбота про кожного пацієнта!
