Паркінсонізм: причини, симптоми, лікування
Паркінсонізм — це патологічний стан, що проявляється періодичним тремтінням голови та кінцівок (тремор), порушеннями рухової активності та підвищеним м’язовим тонусом. Симптоми цього стану подібні до ознак хвороби Паркінсона, однак між ними існує важлива відмінність: хвороба Паркінсона — це окреме хронічне захворювання, а паркінсонізм — це сукупність симптомів, які можуть з’явитися внаслідок інших причин, таких як травма або інтоксикація.
Причини розвитку паркінсонізму
Патогенез синдрому полягає у загибелі клітин мозку, внаслідок чого знижується вироблення дофаміну — нейромедіатора, який регулює рухову активність. Це й призводить до характерного тремору.
Основні фактори, що провокують розвиток паркінсонізму:
- отруєння чадним газом або сполуками марганцю;
- черепно-мозкові травми;
- порушення мозкового кровообігу;
- тяжкі інфекції (енцефаліт, сифіліс, грип);
- новоутворення головного мозку (доброякісні та злоякісні).
Клінічні прояви паркінсонізму
Симптоматика схожа на хворобу Паркінсона:
- тремтіння рук, ніг, голови;
- згорблена постава, голова нахилена вперед;
- хода дрібними, човгаючими кроками;
- уповільнені рухи;
- монотонна мова;
- емоційна збідненість;
- посилене слиновиділення.
У разі судинного паркінсонізму також можуть спостерігатися:
- головний біль, запаморочення;
- утруднення при вставанні з ліжка або стільця;
- парези, паралічі.
Лікарський паркінсонізм може виникнути як побічна дія тривалого застосування психотропних препаратів.
Синдром розвивається поступово. Спочатку — погіршення пам’яті, запаморочення, легкий тремор. З часом симптоми посилюються, і без лікування стан погіршується.
Відмінність від хвороби Паркінсона
Хвороба Паркінсона є незворотнім захворюванням, яке можна лише сповільнити. Натомість при паркінсонізмі існує шанс повністю вилікувати пацієнта, якщо усунути першопричину (наприклад, пухлину або наслідки отруєння).
Лікування паркінсонізму
Основні підходи:
- Препарати з дофаміном — компенсують дефіцит нейромедіатора;
- Нейропротектори — гальмують загибель клітин мозку;
- Антидепресанти — при порушеннях емоційного фону;
- Фізичні вправи — рекомендовано займатися під наглядом лікаря (гра в м’яч, танці, плавання); при судинному паркінсонізмі активні навантаження протипоказані.
Сучасні методи
- Глибока стимуляція мозку — встановлюються електроди, що передають імпульси для зменшення тремору та скутості.
- Хірургічне лікування — застосовується рідко, переважно при неефективності медикаментозної терапії.
Можливі ускладнення та профілактика паркінсонізму
За відсутності лікування або за неналежного контролю з боку медичних спеціалістів, паркінсонізм може призвести до серйозних ускладнень. Одним із найтяжчих наслідків є повна нерухомість і втрата здатності до самообслуговування. У міру прогресування синдрому можуть розвиватися інтелектуальні порушення: погіршується пам’ять, людина перестає орієнтуватися в просторі, не усвідомлює подій навколо себе.
Профілактика
Для запобігання розвитку паркінсонізму рекомендовано:
- своєчасно лікувати інфекційні захворювання, особливо ті, що можуть уражати центральну нервову систему;
- контролювати артеріальний тиск, оскільки гіпертонія здатна спровокувати інсульт, який, у свою чергу, є частою причиною судинного паркінсонізму;
- уникати черепно-мозкових травм та інтоксикацій.
У разі виникнення підозрілих симптомів — тремору, порушень координації або мови — важливо якнайшвидше звернутися до невролога для точної діагностики та коректного лікування.
Звертайтесь до нашої MPClinic — у нас сучасні методи, досвідчені фахівці та турбота про кожного пацієнта!
