Симптоми і лікування хвороби Шляттера
Хвороба Шляттера (Осгуда-Шляттера) — захворювання опорно-рухового апарату, що виникає через руйнування ядра великогомілкової кістки. Найчастіше діагностується у підлітків, які займаються спортом, зокрема футболом, волейболом, баскетболом, важкою атлетикою, гімнастикою, легкою атлетикою, балетом і фігурним катанням. У юнаків хвороба зустрічається втричі частіше, ніж у дівчат.
Причини хвороби Шляттера:
- інтенсивні фізичні навантаження;
- травми коліна;
- хронічні мікротравми колінного суглоба.
Постійні перевантаження і травми призводять до порушення кровообігу в області горбистості великої гомілкової кістки, виникають невеликі крововиливи і розрив волокон надколінка.
Хвороба Шляттера у дорослих
У дорослих захворювання трапляється дуже рідко. Основні прояви: сильний біль і набряк під колінним суглобом, незначне підвищення температури, обмеження рухливості. Без лікування може розвинутись кісткове розростання на передній частині ноги. Хвороба розвивається поступово, без гострого початку. Вважається, що основною причиною є спадковість — ймовірно, передається за аутосомно-домінантним типом, хоча це лише гіпотеза.
Симптоми хвороби Шляттера
Ранній симптом — біль у коліні, який виникає після фізичних навантажень і поступово посилюється. Згодом з’являється набряк і ускладнюється виконання звичних рухів.
Пізні симптоми:
- постійні набряки;
- припухлість коліна;
- різкий біль навіть при невеликих навантаженнях;
- неможливість повністю зігнути або розігнути коліно.
Хвороба має хронічний перебіг із періодами загострень.
Діагностика
Головним методом діагностики є рентгенографія колінного суглоба, яку виконують у різних проекціях після огляду та збору анамнезу. Для уточнення діагнозу можуть призначити комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію, УЗД суглоба та денситометрію для оцінки щільності кісткової тканини. Лабораторні аналізи включають загальний аналіз крові, визначення ревматоїдного фактора та C-реактивного білка.
Диференціальну діагностику проводять із сифілісом, туберкульозом, переломами великогомілкової кістки та остеомієлітом.
Лікування
Терапія під контролем ортопеда чи травматолога, як правило, ефективна.
Основні етапи лікування:
- повний спокій;
- медикаментозна терапія (НПЗП, знеболювальні, міорелаксанти, вітамін D, кальцій);
- фізіотерапія (УВЧ, магнітотерапія, електрофорез, лазеротерапія);
- масаж і лікувальна фізкультура для зміцнення суглоба і зменшення навантаження.
Курси лікування тривалі — від 6 місяців до року.
У важких випадках з деструкцією показане оперативне втручання.
Профілактика захворювання:
- уникати травм;
- використовувати захисні наколінники;
- поступово збільшувати фізичні навантаження;
- в осінньо-весняний період приймати вітамінно-мінеральні комплекси.
Прогноз при своєчасному зверненні сприятливий. У важких випадках після лікування може залишитися кістковий наріст під колінною чашечкою.
Звертайтесь до нашої MPClinic — у нас сучасні методи, досвідчені фахівці та турбота про кожного пацієнта!
