Фіксація перелому передбачає стабілізацію уламків кістки для створення умов до зрощення. Обрання методу залежить від типу перелому, його локалізації, віку пацієнта та загального стану організму. Ціль — досягнення анатомічної репозиції, стабільності та функціонального відновлення кінцівки з мінімальною травматизацією навколишніх тканин.
Малоінвазивна остеосинтеза (MIPO)
MIPO (Minimally Invasive Plate Osteosynthesis) — сучасний підхід, що дозволяє фіксувати переломи без широкого хірургічного доступу. Застосовуються спеціальні пластини, які вводяться через невеликі розрізи, що знижує ризик інфекцій, зберігає кровопостачання та прискорює реабілітацію. Метод набув популярності при переломах довгих трубчастих кісток.
Блокуючі інтрамедулярні стержні
Цей метод передбачає введення металевого стержня всередину кісткового каналу з наступною фіксацією болтами. Він широко використовується при діафізарних переломах стегнової, великогомілкової та плечової кісток. Блокуючі стержні забезпечують добру стабільність при мінімальному пошкодженні оточуючих тканин.
Анатомічні пластини з кутовою стабільністю
Сучасні системи фіксації включають анатомічно сформовані пластини, які щільно прилягають до поверхні кістки та фіксуються гвинтами з кутовою стабільністю. Такі пластини особливо ефективні при складних внутрішньосуглобових переломах. Вони забезпечують міцну фіксацію навіть у пацієнтів із зниженою кістковою щільністю.
Зовнішні фіксатори нового покоління
Зовнішня фіксація активно застосовується при відкритих, поліфрагментарних переломах або в умовах високого ризику інфекцій. Нові конструкції зовнішніх апаратів мають покращену модульність, полегшують догляд за раною та дозволяють регулювати ступінь стабільності. Також вони використовуються при патологічних переломах або у пацієнтів із множинними травмами.
Біорезорбовані імпланти
Інноваційним напрямом стало використання імплантів, які з часом розчиняються в організмі. Біорезорбовані гвинти, стержні та пластини застосовують переважно в педіатричній ортопедії та при неускладнених переломах. Вони знижують потребу в повторному оперативному втручанні для видалення конструкцій.
3D-навігація та персоналізовані імпланти
Новітні технології включають 3D-планування операцій та виготовлення індивідуальних імплантів за допомогою адитивного виробництва. Це дозволяє точніше адаптувати конструкцію до анатомії пацієнта та забезпечити більш прогнозований результат хірургічного втручання.
