Епілепсія

Епілепсія – хронічне захворювання, що супроводжується патологічним порушенням роботи головного мозку внаслідок підвищення активності нейронів. Це поширена проблема невралгії, яка проявляється судомами – спонтанним появою м’язових спазмів і, в деяких випадках, втратою свідомості.

Епізоди можуть бути різними і можуть мати інші симптоми у вигляді порушення чутливості нюхових, звукових і зорових рецепторів, а також галюцинації.

Причини виникнення епілепсії

Хронічна нейропатологія – це вроджене порушення, яке розвивається під впливом зовнішніх подразників. Стан захворювання настільки складний, що точну причину його виникнення встановити неможливо. Джерелом пульсуючих розрядів є клітини, які ушкоджуються при пошкодженні ділянки мозку.

Осіння хвороба розвивається в контексті генетики, інших захворювань або подразників навколишнього середовища. Основні причини епілепсії:

• Черепно-мозкова травма;
• отруєння організму;
• кліщовий енцефаліт;
• Захворювання судин;
• менінгіт;
• Запальні гранульоми;
• Пухлина або абсцес головного мозку.

Симптоми епілепсії

Клінічна картина захворювання залежить від типу нападу та локалізації вогнища нападу. Перші ознаки епілепсії проявляються за 1-2 дні до нападу. У людини спостерігається порушення апетиту, головний біль, сон, дратівливість, загальне нездужання.

При легкому перебігу захворювання напади бувають рідко і мають ті ж симптоми. При важкій епілепсії може бути 4-10 послідовних нападів на день (епілептичний статус). Такі пацієнти мають різноманітні симптоми, включаючи агресію, дезорієнтацію, психічний занепад і зміни особистості. Основні ознаки генералізованої епілепсії:

• Аура (провісник нападу) – проявляється у вигляді скорочень скелетних м’язів, оніміння різних частин тіла, слухових, нюхових, соматосенсорних, слухових або зорових галюцинацій.
• припадок – супроводжується втратою свідомості, падінням, уповільненням дихання, блідістю шкіри, посмикуванням м’язів.
• свідомість повертається – судоми зникли і дихання відновилося. Сплутаність свідомості, запаморочення та сонливість зберігалися протягом дня.

Також, одним із основних симптомів епілепсії є раптові напади. Дисфункція залежить від ділянок мозку, в яких розвиваються патологічні виділення. Можуть виникати раптові порушення рухів, поведінки, мови, підвищення або зниження м’язового тонусу, психічні розлади, чутливість, вегетативні судоми. Все це може проявлятися як окремо, так і в сукупності, одне за одним у певному порядку.

• напади характеризуються стереотипом, що всі напади ідентичні.
• напади можуть бути денними або нічними і пов’язані із засипанням або пробудженням.
• під час нападу свідомість може бути збережена або втрачена.
• часто постіктальний стан супроводжується сплутаністю свідомості, млявістю, млявістю.
• частота нападів може коливатися від десятків разів на день до одного разу на два роки.
• тяжкість і симптоми захворювання залежать від конкретного типу епілепсії, яких налічується понад 40.

Діагностика

Для встановлення діагнозу лікарям необхідно визначити причину епілепсії і визначити тип нападу. Початкова діагностика полягає в обстеженні та огляді пацієнта. Важливою інформацією є наявність у родичів хронічної епілепсії, час першого нападу, його частота. Неврологічний огляд передбачає виявлення ознак патології: наявність головного болю та інших симптомів ураження головного мозку. Інші дослідження:

• магнітно-резонансна томографія дозволяє уникнути неврологічних розладів;
• ЕЕГ для реєстрації епілептичної активності мозку.

Лікування спрямоване на усунення симптомів, припинення нападів, повернення до нормального способу життя і подальшу відмову від медикаментів.

Схема лікування складається фахівцем на основі комплексного обстеження, індивідуальних фізіологічних особливостей пацієнта та результатів аналізів. Так, лікарі призначають лікування після проведення численних досліджень, щоб визначити причину епілепсії, адже робота лікаря — не просто лікувати, а вилікувати. Сучасна медицина досить ефективно лікує епілепсію, і існує безліч варіантів протисудомних засобів.

Не можна з упевненістю сказати, що епілепсія виліковна у всіх випадках, і іноді ліки можуть повністю вилікувати епілепсію, але в деяких випадках лікування може лише допомогти зменшити частоту нападів. Люди з невиліковною епілепсією можуть не мати нападів, але вони повинні обмежити свою діяльність.

Цілі лікування:

• знеболення під час нападів. Для цього призначають протисудомні та знеболюючі.
• запобігти новим нападам. Потрібна кетогенна (низьковуглеводна) дієта та протисудомні препарати. У важких випадках призначається оперативне лікування.
• зменшення тривалості нападів. Призначаються протиепілептичні препарати.

Під час лікування важливо дотримуватися збалансованого харчування, що передбачає режим праці та відпочинку. Пацієнтам слід уникати алкоголю, куріння, стресових ситуацій. Не варто перевтомлюватися, слухати гучну музику, займатися важкими і небезпечними видами спорту.