Запаморочення — це відчуття уявного руху, якого насправді немає. Його важко описати словами, тому пацієнти часто використовують різні образи, щоб передати свої відчуття лікарю: для когось це «вертольоти», для інших — «гойдалка», «палуба корабля», «земля йде з-під ніг» тощо.
Це пояснюється тим, що запаморочення буває різним.
Виділяють два основні типи:
- Системне запаморочення — з ілюзією обертання предметів або самого себе;
- Несистемне запаморочення — порушення сприйняття власного тіла або контролю над положенням у просторі.
Тривалість може коливатися від кількох секунд до кількох днів, і це також залежить від причини.
Запаморочення може виникати при багатьох станах — від нешкідливих (наприклад, катання на каруселі) до серйозних, як-от інсульт чи масивна крововтрата.
Але найпоширенішою причиною є ДППЗ — доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення.
Цей діагноз досить показовий:
- Доброякісне — не несе загрози життю;
- Пароксизмальне — проявляється короткими раптовими нападами;
- Позиційне — виникає у відповідь на певні рухи або положення голови;
- Запаморочення — хибне відчуття обертання або іншого руху.
Що таке ДППЗ з точки зору фізіології?
Це порушення роботи вестибулярного апарату, пов’язане з переміщенням отоконій — мікроскопічних кристалів карбонату кальцію — у внутрішньому вусі. Вестибулярна система інтерпретує це як рух і надсилає помилкові сигнали в мозок. Внаслідок цього виникає ілюзія руху, якого насправді немає.
Зазвичай ДППЗ (доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення) починається після тривалого перебування в горизонтальному положенні — найчастіше зранку. Типові симптоми включають короткочасні епізоди системного (обертального) запаморочення, які швидко минають, щойно людина припиняє рух. Проте наступні рухи знову провокують появу запаморочення. Між нападами самопочуття не погіршується, тому пацієнти часто не звертаються до лікаря, а просто обмежують свою фізичну активність.
Через те, що вестибулярна система тісно пов’язана з окоруховими нервами, під час нападів запаморочення виникає ністагм — специфічні ритмічні рухи очей. Для діагностики лікар проводить спеціальні проби, у яких оцінюється характер ністагму.
Оскільки ністагм часто короткочасний і малопомітний, неозброєним оком його складно побачити. Саме тому застосовують спеціальне діагностичне обладнання, яке фіксує рухи очей під час обстеження. Метод є безпечним, безболісним і дозволяє точно визначити сторону ураження, уражений канал та його частину. Це критично важливо для правильного вибору лікування.
Лабораторні тести, УЗД, КТ чи МРТ не здатні підтвердити або виключити діагноз ДППЗ, оскільки отоконії надто малі, щоб їх можна було виявити за допомогою таких методів. Тому призначення цих обстежень у цьому випадку недоцільне.
Медикаментозне лікування при ДППЗ неефективне. Крапельниці, пігулки чи тривалі курси медикаментів не дають результату.
Основний метод лікування — механічні репозиційні маневри, які виконує лікар або досвідчений фізичний терапевт. Ці маневри є безпечними, безболісними, не потребують спеціальної підготовки. У 80% випадків достатньо 1–3 сеансів. Водночас кожен випадок індивідуальний, тому попередній огляд лікаря обов’язковий. Ефективність лікування оцінюється як за допомогою спеціального обладнання, так і за відчуттями пацієнта.
Хто може захворіти на ДППЗ?
Це може статися з будь-ким, але частіше хвороба виникає у людей старше 45 років або після черепно-мозкової травми. У деяких випадках чітких причин встановити не вдається.
Хто діагностує та лікує ДППЗ?
Діагностикою займаються оториноларингологи (ЛОРи) та неврологи, а лікування можуть проводити як вони, так і фізичні терапевти за їх рекомендацією.
ДППЗ повністю виліковне, проте має тенденцію до рецидивів. Повторний епізод може виникати як на тому самому боці, так і на протилежному, в іншому каналі або його ділянці.
Незважаючи на доброякісний характер, ДППЗ потребує лікування. Якщо ігнорувати симптоми, це може призвести до падінь, особливо в осіб літнього віку, та суттєво погіршити якість життя.
Звертайтесь до нашої MPClinic — у нас сучасні методи, досвідчені фахівці та турбота про кожного пацієнта!
