Коліт – це запалення слизової оболонки товстого кишечника.
- постійний прийом ліків (проносних, антибіотиків);
- тривала інфекція в кишечнику (вони можуть потрапити різними шляхами і з різними збудниками);
- неправильне харчування та поєднання алкоголю з гострими стравами, перекушування на ходу, тривале вживання густої та твердої їжі;
- хронічний коліт також може розвинутися внаслідок впливу радіації;
- генетична схильність до таких захворювань;
- отруєння миш’яком або свинцем;
- запалення жовчного міхура або підшлункової залози;
- сильна нервово-психічна перевтома.
- біль у животі;
- порушення частоти випорожнень;
- часте здуття живота;
- бурчання в животі;
- хворобливість живота при пальпації;
- пронос з частинками слизу, зрідка – з домішкою крові;
- при бактеріальних інфекціях – водянисті випорожнення (2-20 раз на добу);
- часті помилкові позиви до дефекації;
- відсутність апетиту;
нездужання, зниження працездатності.
Дослідження та лікування в цій галузі проводять гастроентерологи та колоректологи. При появі перших симптомів слід негайно звернутися за консультацією та провести первинне обстеження. По-перше, при зверненні до лікаря необхідно здати аналіз калу, який дасть достатньо інформації про нормальну роботу кишечника та кишкових інфекціях (та їх типах).
Дослідження проводиться за допомогою:
- іригоскопія – рентгенологічне дослідження просвіту кишки з попередньо заповненими світловідбиваючими речовинами;
- ректороманоскопія – огляд невеликої ділянки товстої кишки (до 30 см) за допомогою спеціального ендоскопа (проктоскопа), що вводиться через задній прохід;
- колоноскопія – дослідження, аналогічне попередньому методу, але під час цього дослідження досліджується більший відрізок кишки (до 1 м).
Для якісного і повного обстеження необхідно правильно підготувати і очистити кишечник.
Для підтвердження діагнозу лікар може призначити додаткове УЗД.
Після діагностики коліту лікування може тривати від кількох днів до кількох місяців. Лікування такого захворювання слід починати з м’якої дієти. Подальше лікування буде залежати від конкретної причини захворювання. Якщо причиною є прийом антибіотиків – всі препарати скасовуються (по можливості), при кишковій інфекції – навпаки призначаються антибіотики.
Крім того, лікування хронічного коліту може супроводжуватися прийомом спазмолітиків, стимуляторів моторики кишечника, протидіарейних і протизапальних засобів. Особливо гострі форми захворювання невіддільні від глюкокортикоїдів. Так, інфекційний коліт:
- антибактеріальні, протигрибкові засоби з урахуванням чутливості мікроорганізмів. Перевагу віддають таблетованим формам препаратів;
- заповнення втраченої рідини і мінералів: розчинами для прийому всередину, внутрішньовенне введення;
- прийом сорбентів;
- пробіотики і пребіотики;
- ферменти;
- симптоматична терапія (протизапальні засоби, спазмолітики і ін.)
Ішемічний коліт
- консервативне лікування (щадна дієта, препарати, що пом’якшують стілець, ліки для поліпшення кровотоку, дезагреганти, вітамінні препарати, дезінтоксикаційне лікування, заповнення балансу електролітів і рідини, гемотрансфузія (при показаннях), антибактеріальні препарати);
- хірургічне лікування.
Показаннями для термінового хірургічного лікування служать:
- перфорація, товстокишечна непрохідність. В такому випадку видаляється ділянка кишки, з наступною санацією і дренуванням черевної порожнини.
- планове оперативне лікування показано хворим у разі звуження (стриктури) товстого кишечника без явищ гострої кишкової непрохідності.
Ефективність комплексного лікування коліту досягається за рахунок одночасного лікування з фізіотерапевтичними процедурами, також показано застосування мінеральних вод для санаторно-курортного лікування.
Крім того, своєчасна профілактика знизить ризик виникнення коліту у пацієнтів. У комплекс профілактичних заходів входить дотримання дієти, що включає дуже м’яку їжу. Також варто контролювати, наскільки добре поводитися з продуктом, перш ніж його використовувати пацієнт. Краще віддати перевагу термічній обробці, що знизить ризик потрапляння в організм хвороботворних мікроорганізмів, які є джерелом інфекції.
Пацієнтам необхідно контролювати кількість глюкози і холестерину в крові, щоб виключити ризик розвитку ішемічного коліту. Найбільшу увагу лікування слід приділяти при наявності супутніх захворювань, які можуть призвести до коліту.
Проктит — це біль і запалення слизової оболонки прямої кишки, що спричиняється інфекцією, статевими й аутоімунними захворюваннями, такими як хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт чи шкідливими речовинами.
– постійні запори;
– механічні пошкодження;
– наявність геморою незалежно від стадії;
– анальна тріщина;
– гострі кишкові інфекції – кампілобактеріоз, сальмонельоз, дизентерія;
– простатит, цистит, вагініт, вульвовагініт, переохолодження;
– зараження глистами;
– наслідки гонореї (гонококовий проктит);
– ускладнення туберкульозу або сифілісу;
-захворювання також може розвинутися внаслідок променевої терапії при лікуванні злоякісних новоутворень органів малого тазу (променевий проктит);
– негативний вплив умовно-патогенних мікроорганізмів, таких як стафілокок, стрептокок і кишкова паличка;
– зловживання алкоголем;
– часто вживаються в їжу занадто гострі, солоні і копчені страви.
– біль або дискомфорт;
– криваві або червоні випорожнення;
– кров в унітазі;
– кров на туалетному папері;
– часті позиви на дефекацію.
Лікарі можуть діагностувати проктит, взявши історію хвороби, провівши фізичний огляд і ректороманоскопію (під час якої використовується спеціальна тонка трубка для огляду прямої кишки). Лікарі також можуть зробити біопсію слизової оболонки та, якщо необхідно, взяти кал на аналіз; також може знадобитися посів для визначення типу інфекції, яка викликає симптоми проктиту.
Лікування хронічного проктиту, як і гострої форми захворювання, проводиться за допомогою медикаментозної терапії, поряд з місцевою терапією. Загальні показання до проктиту (в залежності від форми захворювання):
- кортикостероїди;
- антибактеріальні препарати;
- протипаразитарні;
- протигрибкові;
- протизапальні;
- антибіотики;
- сульфаніламіди;
- болезаспокійливі, особливо якщо діагностовано гострий проктит з ускладненнями.
Місцеве лікування включає використання супозиторіїв, клізм і мазей. Лікувальна схема складається індивідуально проктологом з урахуванням анамнезу. Проктит легко піддається лікуванню, якщо вчасно виявити патологію і поставити точний діагноз.
У клініці приділяється велике значення лікуванню даних захворювань. У нашому центрі працюють висококваліфіковані та делікатні лікарі-колопроктологи, які володіють передовими методами діагностики та лікування. Залежно від тяжкості захворювань, вам можуть запропонувати консервативний або оперативний метод лікування.
Також можете ознайомитись із напрямком лікуванням Панкреатит, Холецистит
